ЗМІСТ

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Призначення закладу освіти та засіб його реалізації ………..……...……… 3

2. Опис «моделі» випускника закладу освіти …………………………………. 6

3. Цілі та задачі освітнього процесу………………………..…………….…….. 7

4. Навчальний план та його обґрунтування ………………………………… . 9

5.Організація корекційно-розвивальної роботи для учнів з особливими освітніми потребами ………. ………………………………………………… 10

6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми (опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти) ……..………………… 11

7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми …….………….. 12

 

ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

1. Вступ ……………………………………………………...………………….. 13

2. Загальний обсяг навчального навантаження. Перелік освітніх компетентностей та логічна послідовність їх вивчення......…………………. 13

3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей) ……………………………………………. 15

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою …...…. 17

5. Форми організації освітнього процесу ……………………………………...17

 

ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

1. Вступ …………………………………………………………………………. 18

2. Загальний обсяг навчального навантаження ………………………...……. 18

3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей) …………………………………………… .19

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою …..….. 20

5. Перелік освітніх компетентностей та логічна послідовність їх вивчення . 20

6. Форми організації освітнього процесу …………………………………….. 20

 

ІV. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ

1. Вступ …………………………………………………………………………. 21

2. Загальний обсяг навчального навантаження ………………………...……..21

3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей) …………………………………………......22

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою ……… 23

5. Перелік освітніх компетентностей та логічна послідовність їх вивчення . 23

6. Форми організації освітнього процесу ……………………………………. .24

 

 

 

 

 

 

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

 

   Головною метою Томинобалківського закладу повної загальної середньої освіти Білозерської селищної ради Херсонської області закладу є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

   Заклад освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, законом  України "Про освіту", наказами Міністерства освіти і науки України, розпорядженнями департаменту освіти і науки Херсонської ОДА, Білозерської селищної ради та її виконавчого комітету, Статутом закладу освіти.

   Основними завданнями освітнього процесу є:

• на першому ступені навчання розпочати роботу педагогів закладу освіти, враховуючи індивідуальні особливості, з формування базових знань, умінь та навичок, розвитку пізнавальної мотивації учня та його життєвих навичок;

• на другому ступені реалізовувати базовий, допрофільний компоненти навчання з наданням можливості вільного вибору напрямків варіативного компонента з правом переходу від одного додаткового курсу до іншого за умови збереження гнучкої системи навчання відповідно до нахилів і здібностей та психолого-соціального супроводу освітнього процесу, що коригує розвиток кожної дитини;

• на третьому ступені здійснювати профільне навчання, що забезпечуватиме наступно-перспективні зв'язки між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

   Таким чином, основним напрямком розвитку закладу освіти є реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто, це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє йому розв’язувати життєво значущі завдання як у процесі навчання у закладі, так і в подальшому житті.

   Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності.

   У відповідності до чинного законодавства Томинобалківський ЗПЗСО  здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта тривалістю чотири роки (забезпечує  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості);

II ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років (є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання);

III ступінь - середня (повна) загальна освіта – профільна – тривалістю три роки (передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, стійке зацікавлення обраним профілем навчання, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей).

   Основними  засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкових результатів навчання загальноосвітніх програм, а також:

-         уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

-         вивчення іноземної мови (англійської);

-         надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної –  участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів); трудової –  участь у всіх акціях по благоустрою та очистці території закладу освіти та села);   художньо-естетичної,  функціонують гуртки;

-         поглиблене вивчення окремих предметів (1-2 клас – українська мова, 9 клас – англійська мова, 10 клас – математика, 11 клас – українська мова);

-         надання учням можливості вибору профілю навчання;

-         профорієнтаційна робота на всіх ланках навчання;

-         психолого-педагогічний супровід освітнього процесу;

-         оригінальні форми проведення навчальних занять;

-         моніторинг якості функціонування закладу освіти.

   Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

•        формування в учнів сучасної наукової картини світу;

•        виховання працьовитості, любові до природи;

•        розвиток в учнів національної самосвідомості;

•        формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

•        інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

•        рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

•        виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

•        формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

   Стратегічний план розвитку розрахований на 5 років включає в себе:

1. Освітню та виховну складову.

2. Методичну складову.

3. Систему збереження та зміцнення здоров’я учня та вчителя.

Освітня та виховна складова

І. Освітня

1. Забезпечення роботи закладу освіти відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, закладу освіти в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім'ї, громади, недержавних організацій.

2. Продовження виконання державного замовлення на освіту в рамках Держстандарту в повному обсязі і якісно, забезпечення її випускникам свободи вибору та перспектив у майбутньому.

3. Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу освітнього процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

4. Забезпечення інформатизації освітнього процесу та використання новітніх інформаційних технологій освітньої практики.

5. Здійснення загальнообов’язкової освіти в атмосфері вільного творчого навчання у поєднанні з набуттям практичних навичок.

6. Створення у закладі освіти єдиного освітнього інформаційного центру.

7. Створення належних умов для організації науково-дослідницьких робіт учителів та учнів.

Налагодження мережевих взаємодій з іншими закладами освіти, розвиток закладу як відкритої освітньої системи.

Виховна

1.     Формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта освітнього процесу.

2.     Розвиток системи профорієнтаційної освіти з метою самореалізації особистості в освітньому просторі.

3.     Виховання загальнолюдських цінностей, національної самобутності через традиційні та інноваційні технології в освітньому процесі.

4.     Виховання правової культури в умовах демократичного суспільства.

5.     Формування національної самоідентичності та міжкультурної толерантності з урахуванням внутрішніх міжетнічних, міжрелігійних відносин і перспектив інтеграції українського суспільства в європейський простір.

ІІ. Методична складова

1.     Створення умов для поліпшення психолого-педагогічної інформаційної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів.

2.     Стимулювання педагогічної майстерності вчителів.

3.     Вивчення якості забезпечення освітнього процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою.

4.     Створення умов для активної постійно діючої системи безперервної освіти педагогів.

5.     Стабілізація стосунків в педколективі для створення оптимальних умов для реалізації інноваційних проектів та співробітництва між учителями-фахівцями.

6.     Посилення інтелектуально-кадрового потенціалу як важливого ресурсу інноваційного розвитку та ефективної діяльності закладу освіти.

7.     Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.

ІІІ. Система збереження і зміцнення здоров’я учня та вчителя

1.     Створення у закладі освіти цілісної системи позитивного підходу до здорового способу життя, забезпечення якісної підготовки здоров’язберігаючих технологій навчання та виховання.

2.     Сприяння формуванню підстав для критичного мислення відносно знань, навичок, практичних дій, направлених на збереження здоров’я.

3.     Забезпечення учнів необхідною інформацією для формування особистої стратегії, яка б дозволила зберегти і зміцнити здоров’я.

4.     Створення науково-інформаційного простору з питань збереження та зміцнення здоров’я учасників освітнього процесу.

5.     Розширення та урізноманітнення шляхів взаємодії закладу освіти, батьків і громадськості в контексті зміцнення здоров’я.

   У закладі освіти створені та функціонують: методична рада, творчі групи, психологічна та соціальна служба.

   Ефективному управлінню та якості освітньої діяльності у ЗПЗСО сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

   Заклад освіти допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

 

2. ОПИС "МОДЕЛІ" ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

 

   Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

    Випускник закладу освіти має міцні знання і вміло користується ними.     Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

   Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

    Наш випускник – це передусім людина творча, має потенціал до саморозвитку та самореалізації:

-         випускник закладу освіти добре проінформована особистість;

-         прагне до самоосвіти та вдосконалення;

-         готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави;

-         є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

-         свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

-         мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

   Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

   Опис «моделі» випускника Томинобалківського закладу повної загальної середньої освіти подано у додатку 1.

   Наш випускник – це особистість, патріот та інноватор:

-         цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

-         патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

-         інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

 

3. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Цілі та задачі освітнього процесу

  Перед закладом освіти поставлені такі цілі та задачі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти рівні вимог державних освітніх стандартів.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів.

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази закладу освіти.

Структура освітнього процесу та режим роботи закладу освіти

   Відповідно Закону України  ,,Про освіту” навчальний  рік  розпочинається святом - День знань і закінчується 29 травня.

   Режим роботи закладу:

-         мова навчання – українська;

-         режим  навчання – пятиденний;

-         початок занять – о 8.30 годині;

-         тривалість уроків становить: у 1-му класі – 35 хвилин, 2-4-х класах – 40 хвилин, 5-11 класах – 45 хвилин;

-         тривалість перерв та великої перерви – 10-20 хвилин.

   Для учнів 1–6-х класів створено дві групи ГПД.

   Робота груп подовженого дня організована відповідно до Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 № 677).

   Згідно Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

    За рішенням педагогічної ради освітнього закладу № 1 протокол № 1 від  28.08.2019 року навчальна практика проводитись не буде.

   Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року № 367.     

Кадрове забезпечення освітньої діяльності освітнього закладу

У закладі організацію освітнього процесу забезпечують 22 педагогічні   працівники, з них: 20 – на основній роботі, 2 – за сумісництвом. 21 учитель    (95 %) - спеціалісти з вищою освітою. За віком переважають учителі від 21 до 45 років — 16 осіб (72 %), а за стажем переважають вчителі, які мають педагогічний стаж роботи понад 18 років – 12 осіб (86 %).

   Кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» мають 11 учителів, «спеціаліст І категорії» - 4, «спеціаліст ІІ категорії» - 3, «спеціаліст» - 4, звання «старший учитель» - 4, «учитель методист» - 2.

   У закладі освіти  із загальної кількості педагогічних працівників працюють: директор, 2 заступники з навчально-виховної та виховної роботи, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, бібліотекар, вихователь ГПД.

   Гурткову роботу з учнями організовано при закладі освіти за такими напрямами:

-         військово-патріотичний (гурток «Сокіл(«Джура»);

-         художньо-естетичний (гуртки «Чарівні пензлики» та «Матрікс»);

-         спортивний (гурток «Шкіряний м'яч»).

   Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах закладу освіти. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога. Це: курси підвищення кваліфікації; дистанційні навчальні курси; проходження онлайн-курсів; участь у семінарах-практикумах, майстер-класах, вебінарах; участь у публічних лекціях та ін.

   Таким чином педагоги закладу долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, підвищенню їхнього фахового рівня. Наші вчителі мають ряд сертифікатів, що засвідчують бажання надавати якісні освітні послуги.

   Наявність даних сертифікатів дає можливість формувати ключові компетентності в здобувачів освіти, використовувати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

 

4. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

 

   Основним документом, що регулює освітній процес у закладі освіти, є робочий навчальний план, що складений на основі Освітньої програми Томинобалківського ЗПЗСО, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, у закладі освіти функціонує така система навчання, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних дисциплін. Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
   Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.
Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

   Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня.

   Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільно вивчатимуть такий цикл предметів, відповідно до профілю: 10 клас – українська філологія (українська мова та література); 11 клас – історичний (історія України, всесвітня історія).   

   Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обов'язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та технології. З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін.

   Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

 

5. ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

   Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 19) держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.  

   Вік осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою початкової  освіти, як правило, з 6-7 років. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку(відповідно до Закону України «Про освіту»).

    Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Херсонської ОДА заклад освіти забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою у закладі створена система роботи з даною категорією дітей,  яка спрямована на:

  • виявлення, обліковування та надання консультаційно-діагностичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;
  • організацію методичної роботи з педагогами, які працюють з особливими дітьми;
  • організацію просвітницької роботи з батьками дітей з особливими потребами;
  • допомогу дітям і батькам у захисті їх прав та інтересів.

   Заклад освіти надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

    Корекційно – розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

   У закладі освіти організовано індивідуальну форму навчання (педагогічний патронаж), відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016  № 8 (у редакції наказу МОН України від 10.07.2019 № 953). Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти І ступеня (додаток 10).

 

6. ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ (ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ)

   Система освітньої діяльності закладу освіти є динамічною, тому тільки постійний моніторинг може забезпечити її вдосконалення.

   Закон України «Про освіту» (частина ІІІ статті 4) визначає, що внутрішня система забезпечення якості освіти має такі основні складові:

- стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

- система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

   Вищеперераховані складові фактично утворюють чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

1. Освітнє середовище.

2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.

3. Система педагогічної діяльності.

4. Система управлінської діяльності.

   Завданням внутрішньої системи забезпечення якості освіти є забезпечення гарантування якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.

   Відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) у Томинобалківському закладі повної загальної середньої освіти Білозерської селищної ради Херсонської області розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти та Положення

про моніторинг якості освіти. Модель моніторингу якості освітнього процесу в закладі освіти подано у додатку 2.

   До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників. Особливу увагу буде приділено вчителям початкових класів.

7. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

   Для виконання Освітньої програми закладу освіти передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, варіативну  складову, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 3-7).

   У закладі освіти проведено велику організаторську роботу по естетичному оформленню коридорів, класних кімнат, навчальних та адміністративних кабінетів, їдальні, влучно підібрано кольорову гаму. У закладі чітко простежується єдиний підхід до оформлення всього приміщення будівлі.

   З метою створення належного освітнього простору для навчання учнів 1-х класів в новій українській школі здійснюється робота по забезпеченню навчальних кімнат новими меблями, сучасною оргтехнікою та дидактичними матеріалами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

І СТУПЕНЯ (1 - 4 КЛАСИ)

   Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

   Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

   Початкова освіта передбачає поділ на два цикли — 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

   Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня Томинобалківського закладу повної загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1-2 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 3-4-х класах).

   Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження.

Перелік освітніх компетентностей та логічна послідовність їх вивчення

   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (816 годин/навчальний рік); 2 класу – 25 годин на тиждень (875 годин/навчальний рік), 3-4-х класів – 24 години на тиждень (840 годин/навчальний рік). Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

   Освітню програму Томинобалківського ЗПЗСО Білозерської селищної ради Херсонської області для І ступеня укладено на основі Типової освітньої програми, розробленою під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженою Колегією МОН України від 22.02.2018 року.

  Освітні галузі 1-2 класів НУШ:

1)    мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

2)    математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; 

3)    природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки  у навколишньому світі;

4)    технологічна -  формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

5)    інформатична - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;

6)    соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

7)    громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

8)    мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

9)    фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

   Навчальний план містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

   Освітні галузі 3-4 класи:

   Інваріантна складова реалізується через освітні галузі: «Мови і літератури» (українська мова (мова і читання), іноземна мова; «Математика»; «Природознавство»; «Суспільствознавство» (Я у світі - 3-4 класи); «Здоров'я і фізична культура»; «Технології» (трудове навчання, інформатика); «Мистецтво» (образотворче мистецтво, музичне мистецтво).

   Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової: української мови у 1-2 класах.

   Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (додатки 8-9).

   Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення  предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення. Години фізичної культури не враховуються при визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти

   Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

   Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

   Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

    Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

  Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

   Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

   Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

   Зміст освітньої програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

·        вільне володіння державною мовою — передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

·        здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами — передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

·        математична компетентність — передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

·        компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій — передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

·        інноваційність — передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

·        екологічна компетентність — передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

·        інформаційно-комунікаційна компетентність — передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

·        навчання впродовж життя — передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

·        громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей — передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

·        культурна компетентність — передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

·        підприємливість та фінансова грамотність — передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

   Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

   Вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти 1-2 та 3-4 класів подано у додатку 13 .

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

   Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

   Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

   Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Форми організації освітнього процесу

   Основним видом навчальних занять у закладі освіти є урок.

   Основними формами організації освітнього процесу в 1-4-х класах є: різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ШКОЛИ  ІІ СТУПЕНЯ

(БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

   Базова середня освіта – це другий  рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій,  забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом  загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5–6 класи (адаптаційний) і 7–9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. І цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. ІІ цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

   Освітня програма ЗПЗСО для ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена  згідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-УІІІ, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 1).

   Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання,  визначених Державним стандартом.

Загальний обсяг навчального навантаження

   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів закладу складає 5337,5 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 927,5 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік,  для 7-го класу – 1085 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1102,5 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1190 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у додатку 11.

   Години варіативної складової навчального плану в класах спрямовані на підсилення вивчення базового предмета англійська мова (9 клас).

   Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

   Змістове наповнення  предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів (легка атлетика, волейбол, баскетбол, настільний теніс) відповідно до статево вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.     

Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти

   Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, обов'язкові результати навчання здобувачів освіти, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі подано у додатку 14.    

   Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Ключові компетентності та очікувані результати для здобувачів освіти 5-9  класів, коротка характеристика наскрізних ліній та їх реалізація подано у додатку 16.

   Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоровя і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

   Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; вивчення навчальних предметів — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання; роботу в екологічних проектах; позакласну навчальну та виховну роботу (предметні тижні з екології, географії та прородознавства, біології та хімії, фізики, історії та правознавства, української мови та літератури, фізкультури і спорту, основ безпеки життєдіяльності, трудового навчання, математики та інформатики); роботу гуртка військово-патріотичного спрямування «Сокіл «Джура».

   Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Критерії  оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити  учнів із системою та критеріями її оцінювання. Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

   Результати  оцінювання  здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

   Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття

базової середньої освіти

   Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

   Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх компетентностей та логічна послідовність їх вивчення

   Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури» (українська мова, українська література, іноземна (англійська) мова, зарубіжна література); «Суспільствознавство» (історія України, всесвітня історія, основи правознавства); «Мистецтво» (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво); «Математика» (математика, алгебра, геометрія); «Природознавство» (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія); «Технології» (трудове навчання, інформатика); «Здоров’я і фізична культура» (основи здоров’я, фізична культура).

   Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

   Основними формами організації освітнього процесу є  різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

   Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ

(ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

 

   Профільна середня освіта – це третій  рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій,  і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.

   Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей  постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

   Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети.

    Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», на основі Типової освітньої  програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408.

   За запитами здобувачів освіти, враховуючи кадрові, матеріально-технічні, інформаційні ресурси закладу освіти, перспективи здобуття подальної освіти  і життєвих планів учнівської молоді було обрано такі профілі навчання:       10 клас – українська філологія, 11 клас – історичний.

 

Загальний обсяг навчального навантаження

   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів складає 2329 годин/навчальний рік: для учнів 10 класу – 1190 годин/навчальний рік, для учнів 11 класу - 1139 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (додаток 12).

   Зміст профілю української філології в 10 класі реалізується системою окремих предметів:

 - базові предмети, що вивчаються на рівні стандарту (до базових предметів належать: «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни»;

- вибірково-обов’язкові предмети: «Інформатика» (2 години/тиждень), «Технології» (1 година/тиждень));

- профільні предмети (українська мова (4 години/тиждень), українська література (4 години/тиждень).

    Зміст історичного профілю навчання в 11 класі реалізується системою окремих предметів:

 - базові предмети, що вивчаються на рівні стандарту (до базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни»;

- вибірково-обов’язкові предмети: «Інформатика» (2 години/тиждень), «Технології» (1 година/тиждень));

- профільні предмети (історія України (3 години/тиждень), всесвітня історія (3 години/тиждень).

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

   Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

   Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

   Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

   Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

   Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.

   Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

   Ключові компетентності та очікувані результати для здобувачів освіти 10-11 класів, коротка характеристика наскрізних ліній та їх реалізація подано у додатку 16.

   Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоровя і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

   Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-         організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-         вивчення навчальних предметів — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання;

-         роботу в екологічних проектах;

-         позакласну навчальну та виховну роботу (предметні тижні з екології, географії та прородознавства, біології та хімії, фізики, історії та правознавства, української мови та літератури, фізкультури і спорту, основ безпеки життєдіяльності, трудового навчання, математики та інформатики);

-         роботу гуртка військово-патріотичного спрямування «Сокіл «Джура».

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття

профільної середньої освіти

   Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 

Перелік освітніх компетентностей та логічна послідовність їх вивчення

   Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури» (українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна (англійська) мова); «Суспільствознавство» (історія України, всесвітня історія, основи правознавства); «Громадянська освіта»; «Мистецтво» (художня культура); «Математика» (алгебра і початки аналізу та геометрія); «Природознавство» (біологія і екологія, фізика і астрономія, географія, хімія); «Технології» (інформатика, технології); «Здоров’я і фізична культура» (Захист Вітчизни, фізична культура).

   Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

 

 

Форми організації освітнього процесу

 

   Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;  комбінований урок.

   Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

   Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

   Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

 

   Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.